Час спаровування жака трива з кнця березня до початку червня. В цей перод, перебуваючи разом з свою самкою, жак дуже збуджений; вн не тльки граться з нею, але й постйно вида звуки, як можна чути вд нього виключно пд час сильного хвилювання. Глухе бурчання, хрип]ке вищання, звучне клацання, пот
Пд час спокйного руху колюче вбрання тварини ма красивий ви]гляд, тому що тисяч голок укладен в певному порядку у вигляд черепи]ц; але, як тльки жак згортаться в клубок, голки пдймаються, настов]бурчуються в ус боки перетворюють його на страшну колючу кулю.
Тварини будують зручне житло пд густими чагарниками, пд купами хмизу або в тернах. Це досить просторе кубло, влаштоване з листя, со]ломи сна; воно закладаться де-небудь в ям або пд густими глками. Якщо ж готово ями не знайдеться, то жак сам викопу нору вистила . Така нора не перевищу 30 см завглибшки ма два виходи, з яких один обернутий звичайно на пвдень, а другий на пвнч.
Поширений жак по всй ґвроп, за винятком найхолоднших кра]н, а також на великй частин Пвнчно Аз: його знаходять в Сир, в Захдному Пвденно-Схдному Сибру. В вропейських Альпах вн тра]пляться до поясу грсько сосни, а поодинц нод на висотах до 2000 метрв над рвнем моря; на Кавказ пдйматься ще на 1000 метрв вище, жак живе як на низьких рвнинах, так в гористих мсцевостях, в лсах, на лугах, полях, у садках, поширений по всй Нмеччин, хоча, втм, у невеликй клькост. Набагато численнший вн у Рос, де його, мабуть, особливо щадять не тльки люди, але його найголовнш вороги з цар]ства тварин лисиця пугач, яким тут достатньо ншо ж, тому жаку вони можуть дати спокй. Листяний лс з густим чагарником або дуплист дерева, що пдгнили в корнн, живоплоти в садках, купи гною або хмизу, дри в стнах, тобто вс мсця, що можуть надати йому притулок, привер]тають його увагу, можна цлком певно розраховувати знайти тут жака з року в рк.
·ЖАК ЗВИЧАЙНИЙ, або вропейський. Весь його тулуб дуже стиснутий, товстий короткий; рильце загострене, ро]това щлина велика; вуха широк; чорн оч мал. Шерсть на ши черев свтло-руда, жовтувато-сра або бло-сра; голки жовтуват, в середин на кнцях темно-бур; по хнй поверхн прорзуються 24 25 тонких по]здовжнх борозенок, мж якими пдносяться опукл крайки. Внутршня частина голки явля собою канал, наповнений великими клтинами. До]вжина тла тварини досяга 25 30 см, хвст 2,5 см; висота в зашийку приблизно 12 15 см. Самка вдрзняться вд самця меншими розмрами гостршою мордою, причому тулуб товщий, нж у самця, забарвлення волосся срувате; крм того, лоб самки не так низько усаджений голками, через що голова здаться дещо довшою.
Автор: admin | Роздл: | 26-02-2011
М’ясо цих антилоп дуже цнуться, воно смачнше за м’ясо бльшост нших тварин. У Капськй земл м’ясо ржуть на смуги, сушать на повтр потм використовують для приготування мцного супу. ¶з шкури роблять ковдру, з дублено шкри ремен збрую, з твердих блискучих рогв виточують рзн дрбнички.
Окрм левв, леопардв та нших великих хижакв, каами страждають вд паразитв, що нападають на них. Один вид Aедзв кладе яйця пд шк]ру, нший у слизову оболонку носа; з цих яць розвиваються личинки. Антилопам вдаться нод видаляти х всх одразу з носа чханням або пир]ханням; накше вони завдають тваринам великих страждань.
За повдомленням Гаррса, самка народжу по одному дитинчат у квтн й вересн, отже, спаровування ма вдбуватися двч на рк. При]везен до зоологчних садв Нмеччини каами вдмнно розмножувалися в невол, телят вдавалося вирощувати без особливих зусиль. Дитинча, що народилося у Франкфуртському зоологчному саду, було бльше за новонародженого оленя надзвичайно схоже на теля; у нього були висок ноги, довга голова, але при тому дуже опуклий лоб; забарвлення рудувате, як у дорослих тварин. Незабаром псля народження воно вже бгало з матр’ю, але рухи його були ще дуже незграбн. ¶з спостережень над мо]лодими тваринами виявляться, що роги у них з’являються приблизно на третьому мсяц, але тльки через клька рокв вони набувають характерно для каами вигнутост, тому якийсь час вони зовсм не схож на роги до]росло тварини, та й форма х постйно змнються, поки вони ростуть.
Щойно в стад, окрм визнаного глави, з’явиться нший сильний са]мець, починаються подинки. Тод каами падають на колна , пригнувши голову до переднх нг, наближаються в такому положенн один до одного настльки, що аж майже стикаються лобами, починають битися рогами з такою силою, що звук ударв бува чутно на далекй вдстан. Подбно до оленв, бйц нердко так сильно зчплюються рогами, що не в змоз розйтися.
Не менш рухлив, нж ус нш антилопи, каами часто бавляться, роб]лячи дивн стрибки або несподван повороти.
За словами Гаррса, в Пвденнй Африц на чол кожного стада стоть старий самець, який дуже ревнивий не терпить у свому стад супер]ника.
«Частше за все, говорить Швейнфурт, трапляються стада з 5 10 голв у безлюдних пустелях; на заселених територях каама вдда перева]гу рдкому чагарнику, що росте поблизу рчкових долин. Вона ма звич]ку опвдн вдпочивати, стоячи бля дерев або яскраво освтлених сонцем термтних куп, тод завдяки свой нерухомост часто залишаться не помченою мисливцями, оскльки забарвлення майже не вдрзняться вд схожих за кольором вибраних нею для вдпочинку мсць».
Каама водилася ранше в пвнчнй частин Капськой земл, але тепер постйними переслдуваннями витснена звдти за Оранжеву рчку.
КААМА, бубал звичайний, конгон, що належить до родини Порожнисторог пдряду Жуйн, вирзняться вузькою довгою головою, порвняно невеликими вухами незвичайним забарвленням. Ко]ротк роги, товст бля основи, мають близько 16 вузлуватих потовщень. Спочатку роги ростуть прямо вгору, потм трохи вперед, а гостр кнц х майже пд прямим кутом заломлен назад. У ц антилопи переважний колр шерст свтло-бурий; лоб передня частина голови темно-бур; дв поздовжн смуги на передплчч й гомлц та китиця на хвост забарвлен в чорний колр. Бле забарвлення мають кльцеподбн плями навколо очей, нижня частина грудей, живт, внутршня сторона стегон широке дзеркало, що ма форму пвмсяця яке заходить на стегна.
Автор: admin | Роздл: | 28-02-2011
Бологя це цл органзми, мльйони молекул
Комментариев нет:
Отправить комментарий